Опущені повіки — звідки вони беруться і які процедури справді працюють

На фотографіях ви виглядаєте втомленою, хоча спали вісім годин. Стрілка на повіці зникає під складкою шкіри за годину після макіяжу. А іноді ввечері ви відчуваєте, що очі «важкі» — буквально.

Опущені повіки — одна з найчастіших причин візитів до пластичного хірурга. І одна з тих проблем, навколо якої наросло найбільше півмір — від пластирів до «ліфтингових» масажів. Розберімося, що тут справді працює.

Чому повіки опускаються

Шкіра повік найтонша на всьому тілі — близько півміліметра. Тому наслідки плину часу видно на ній найраніше: волокна колагену й еластину слабнуть, шкіра розтягується і починає утворювати складку, що нависає над оком. До цього слабшає орбітальна перегородка, а жир, який мав би залишатися в очниці, випинається — так виникають «мішки».

Роль генів тут велика: якщо в батьків були важкі повіки, є значна ймовірність, що проблема з'явиться і у вас — іноді вже після тридцяти. Своє додають сонце, куріння і тертя очей.

Важливе розрізнення: одне — це шкірний навис (надлишок шкіри), а інше — опущення самої повіки, так званий птоз, коли підводить м'яз-підіймач і повіка затуляє зіницю. Птоз потребує діагностики, бо буває симптомом неврологічних захворювань. Якщо повіка опустилася швидко, асиметрично або це супроводжується двоїнням в очах — спершу лікар, а не естетичний кабінет.

Дві ситуації вимагають не візиту наступного тижня, а термінової діагностики. Перша: повіка опустилася раптово, а разом з тим з'явився головний біль, нерівні зіниці або двоїння в очах — тоді треба виключити тиск на окоруховий нерв і потрібне візуалізаційне дослідження. Друга: опущення посилюється протягом дня або після навантаження, а вранці воно менше — це типова картина міастенії і тема для невролога. В обох випадках естетична процедура не допоможе, а лише відтермінує встановлення діагнозу.

Пластирі, стрічки, креми — що вони дають насправді

Скажемо чесно, бо ви часто про це питаєте:

Пластирі та стрічки для повік піднімають складку механічно — і роблять це лише тоді, коли наклеєні. Це рішення «на вечір»: на весілля, фотосесію, важливий виступ. Надлишку шкіри вони не зменшать, а за щоденного застосування можуть подразнювати тонку шкіру повік. Як маскування — гаразд. Як лікування — їх не існує.

«Ліфтингові» креми покращують зволоження і можуть візуально освіжити ділянку навколо очей. Розтягнутої шкіри вони не скоротять — жоден косметичний засіб цього не вміє.

Масажі та йога для обличчя не зменшать ні надлишку шкіри, ні жирових гриж.

Процедури без скальпеля — кому вони мають сенс

Коли проблема на ранньому етапі — шкіра лише починає втрачати пружність, а складка невелика — покращення можуть дати процедури, що стимулюють і натягують шкіру, як-от фракційна мікроігольчаста радіочастотна терапія чи лазерні процедури ділянки навколо очей. Вони діють на якість і пружність шкіри, тому їхній ефект делікатний і вимагає серії.

Окреме питання, яке звучить майже завжди: чи підніме ботокс повіку. Введений у ділянку брови, він здатен трохи її підняти й оптично відкрити око, але надлишку шкіри не зменшить. Має він і зворотний бік: неправильно розподілений препарат може тимчасово поглибити опущення повіки. Ця небажана дія минає сама, коли токсин перестає діяти, але при важких повіках кваліфікація має бути обережнішою, ніж зазвичай.

Однак треба сказати прямо: коли над оком висить реальний надлишок шкіри, жодна неінвазивна процедура його не усуне. Його можна тільки вирізати. Обіцяти інше було б нечесно.

Блефаропластика — процедура, яка усуває причину

Хірургічна пластика повік (блефаропластика) полягає у видаленні надлишку шкіри та жирових гриж через розтин, схований у природній складці повіки. Кілька фактів, які цікавлять вас найбільше:

Про що варто знати, перш ніж наважитися. Найчастіша скарга після пластики повік — це відчуття сухого, піщаного ока; у великих серіях операцій про нього повідомляє приблизно кожен четвертий пацієнт. Зазвичай воно минає протягом кількох тижнів і достатньо зволожувальних крапель, але якщо у Вас уже є синдром сухого ока, скажіть про це хірургові перед процедурою — це один з головних факторів ризику. Рідше трапляються тимчасове неповне змикання повіки, набряк кон'юнктиви або, при нижніх повіках, зміна положення краю повіки, яка інколи потребує корекції. Ускладнення, небезпечні для зору, дуже рідкісні, але вони існують: сильний, наростаючий біль в оці та погіршення зору після процедури — це ситуація, коли Ви повертаєтеся до клініки того самого дня.

• Анестезія місцева — протягом усієї процедури ви при свідомості, але нічого не болить. Немає ні наркозу, ні перебування в лікарні; додому ви повертаєтеся того самого дня.
• Процедура триває 1–2 години, залежно від обсягу (верхні повіки, нижні або обидві).
• Шви знімають через 7 днів, а до роботи більшість людей повертається відразу після їхнього зняття. Синці та набряк сходять протягом від кількох до понад десяти днів.
• Шрам ховається у складці повіки і за кілька тижнів стає практично невидимим.
• Ефект тривалий — видалений надлишок шкіри зазвичай не потребує повторної корекції багато років. Однак шкіра і тканини старіють далі, тож із часом у частини пацієнтів з'являється потреба в корекції.

Ціни починаються від 5 000 zł за верхні повіки; обидві ділянки можна скорегувати під час однієї процедури.

Як вибрати момент

Найкращий час для процедури — період, коли ви можете 2–3 тижні уникати інтенсивного навантаження і сонця, тому багато людей вибирає осінь і зиму. Це практично, бо тоді загоєння найкомфортніше, а на весну від набряків не залишається й слідів.

З чого почати

З хірургічної консультації. Хірург оцінить, у чому проблема — у шкірі, жирі чи м'язі — і чи взагалі потрібна процедура, бо буває, що достатньо меншого. Консультація — це також момент для всіх питань: про шрами, реабілітацію і реальний результат у вашому випадку.

У клініках Dr Kuschill MEDESTETIS процедуру виконує пластичний хірург — у Кракові та Варшаві. Деталі процедури ви знайдете тут.